Минуло 209 років від того часу, як над світом спалахнула зоря Шевченкового генія…
Я на сторожі коло їх поставлю Слово …
Україна для Шевченка – це його Голгофа, воля ж – його хрест!
Світло Шевченкового слова зіслане з високих небес милостивим Господом супроти ворогів, покручів і перевертнів на нашій землі.
Зазоріли великі світила Шевченкового світу: Любов, Воля, Істина, Матір, Україна!
Кобзар своїм Словом поставив залізні стовпи, що підпирають небо над кожним із нас.
Зазвучало поетове слово як молитва-тиха і категорична, трепетна і бунтарна, зранена сльозами та прокльонами, але незламною вірою у торжество добра.
Читаємо сьогодні твори Шевченка, бо це наша розмова з Богом у високості Духу, Любові та Сили!