Перші кроки впровадження інклюзивної освіти у школі
Гасло в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами – «Повір у себе!»
У 2017 році до школи звернулися батьки із потребою організації для їхньої дитини інклюзивного навчання. Перед педагогічним колективом та адміністрацією постало завдання організації роботи із забезпечення соціалізації та розвитку дітей. Так як ця справа була цілком новою, то основною метою стало визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дітей з особливими освітніми потребами.
При організації інклюзивної освіти в нашому закладі ми спиралися на основні умови, які сприяють успішності проведення цієї роботи.
Групою фахівців, з залученням батьків, була розроблена індивідуальна програма розвитку для дитини, де враховані індивідуальні особливості розвитку та медичні показники. Також розроблена циклограма взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.
Проводячи корекційно-розвивальну роботу з дитиною з особливими потребами, фахівці (психолог, логопед, музичний керівник) застосовують спеціальні методи та форми навчання, технічні засоби. У своїй роботі педагоги враховують варіативність навчання. Адже різні діти, залежно від стану враження в них тієї чи іншої функції, рівня збереження аналізаторів, індивідуальних особливостей, фізичних або розумових порушень, мають різні можливості.
В корекційно-розвивальній роботі з дитиною із особливим потребами використовуються такі форми роботи та види діяльності:
Особливості дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами
“Нова українська школа” з’ясовувала, з чого треба почати навчання для дітей з ООП, як працює вчитель та асистент учителя, як можуть допомогти батьки та що робити вузьким спеціалістам, які працюють з дітьми з ООП з інклюзивних класів.
“Щоб почати дистанційне навчання з дітьми з особливими освітніми потребами, треба просто почати”, – впевнена керівниця інклюзивних проєктів ГО “Бачити Серцем” Наталя Гладких.
Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:
Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.
Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.
Принцип індивідуального підходу. Обов’язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.
Принцип пластичності. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі – це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.
Особливості дистанційного навчання:
- Перехід із прямої моделі навчання на тренерську. Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.
- Синхронне й асинхронне навчання. Синхронне навчання – коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне – коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
- Наочний матеріал– це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.
- Сталість навчання. Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.
- Насамперед безпека та здоров’я дитини з ООП. Діти з порушеннями зору, не можуть довго сидіти за онлайн-уроками й навчатися за комп’ютером. На це потрібно звертати увагу. Якщо дитина тривожиться, емоційно вибухає або агресує й не може впоратися із собою, не може проконтролювати свої емоції й почуття, то ми не можемо її змусити продовжити навчання. Ми будемо підбирати інші способи, як будемо її навчати.
ЯК ВИЗНАЧИТИ НАВАНТАЖЕННЯ
Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:
- Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця.Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
- Рівень тривожності та емоційних спалахів.Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?
- Який емоційний стан за тиждень переважає: чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?
- Чи бере участь у дистанційному навчанні.
- Поведінка дитини.
- Улюблена діяльність удома.
Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:
- Як вчити дитину (дистанційно, відправляти завдання та консультувати батьків, телефонувати батькам дітей з ООП). Чи будемо вчити дитину дистанційно, якщо є інтернет, ґаджети, якщо дитина може навчатися і вона не тривожиться. Якщо інтернету або ґаджетів немає, ми домовляємось командою про те, що будемо відправляти певні завдання батькам, обов’язково консультувати їх, як потрібно виконувати завдання, і залишатися з ними на зв’язку для того, щоби розуміти, чи виконують батьки наші рекомендації і як саме виконують. Можливо, інколи ми будемо телефонувати самій дитині якщо вона може з нами поспілкуватися. Або телефонувати батькам, щоби підтримувати їх, казати, що їм усе вдасться.
- Обов’язково потрібно визначити навантаження для дитини й розробити новий режим дня на тиждень. Цей режим дня потрібно разом із батьками візуалізувати із дитиною, тому що дитині легше сприймати саме візуальну інформацію. Так вона буде розуміти, що буде в понеділок, які будуть уроки у вівторок.
- Програма та теми, за якими мають працювати діти. Відправити індивідуальну програму розвитку й переглянуті теми, які будуть опрацьовані. Визначити ті теми, які будуть засвоюватися дітьми в період карантину.
- Консультації з батьками дитини з ООП. Треба визначити розклад консультацій, прописати його на тиждень.
- Як задавати домашнє завдання. Чи будемо його задавати? Усе це вирішує команда, адже діти різні й індивідуальний підхід до дітей теж різний.
Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона не може зробити, а також сильні сторони – що вона може зробити. Наприклад, у нас є учень, який не може сидіти біля комп’ютера, але може стоячи займатися 15 хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні сторони.
Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.
Приблизне навантаження для дітей з ООП:
1–2 класи – 1–2 онлайн-уроки на день;
3–4 класи – 2–3 онлайн-уроки на день.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ
– Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до спільної діяльності.
– Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини.
– Створити презентацію для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу.
– Підібрати онлайн-інструменти для закріплення навчального матеріалу.
– Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.
– Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або алгоритм.
– Домашні завдання.
Найголовніше – турбуйтеся про себе. Від вас залежить, як будуть сприймати дистанційне навчання батьки, як вони будуть вірити у свою дитину, як вони будуть виконувати з нею всі домашні завдання, підтримувати її, сидіти поруч на онлайн-уроках.
Пам’ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання: “Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?”.
Пам’ятайте, що вчитель – це наставник не тільки для учня, у період карантину вчитель є наставником для всієї сім’ї.
РОБОТА З БАТЬКАМИ
Рекомендації батькам дітей з ООП:
Спокійний емоційний стан. Часто батьки свій тривожний стан віддають дітям з ООП, тому ми, як учителі, маємо підтримати батьків, щоби вони натомість підтримали дітей з ООП.
Допомога та підтримка дитини з ООП.
Допомога з онлайн- та офлайн-заняттями. Є діти з ООП, які будуть сидіти самостійно і виконувати завдання, але здебільшого самостійно не можуть, їм потрібна допомога дорослого. Тож потрібно знайти момент, коли батьки можуть сісти поруч із дитиною й допомогти виконати завдання.
Підготовка матеріалів та наочності на уроки. Вчителі попередньо погоджують матеріали й наочність, які необхідні на онлайн-уроці, і батьки все це готують.
Батьки є каналом комунікації між учителем і дитиною з ООП та між дитиною з ООП і іншими дітьми в класі. Важливо, щоби батьки стали нашими партнерами в навчанні. Вчителям потрібно витратити більше часу, щоби налагодити співпрацю з батьками. Але це потрібно зробити, адже безпосередньо батьки вдома поруч із дитиною й можуть їй допомогти.
РЕКОМЕНДАЦІЇ АСИСТЕНТАМ УЧИТЕЛЯ І ДИТИНИ
- Допомога та підтримка батькам дитини з ООП: попередні консультації, допомога під час виконання домашнього завдання й онлайн-занять.
- Командна робота з учителем під час підготовки до занять.
- Запис офлайн-занять (відеозанять) для всіх дітей.
- Спостереження за роботою дітей та подальший аналіз їхньої роботи.
- Модератор онлайн-занять. Наприклад, у ZOOM-конференції необхідна людина, яка буде підключати всіх до відеоконференції, вимикати мікрофони, коли говорить учитель, або вмикати мікрофон тільки тій дитині, яка буде зараз відповідати. Модератором може бути і вчитель, вони можуть мінятися, але працювати, знову ж таки, у команді.
- Консультації батьків щодо методів та прийомів роботи. Батьки якихось прийомів можуть не знати, потрібно допомогти їм дізнатися.
- Ведення документації: індивідуальної картки на дитину, індивідуальної програми розвитку.
- Адаптація завдань для дитини з ООП разом з учителем. Тому що командою працювати краще.
ВИДИ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:
- Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.
- Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.
- З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.
Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.
Підтримка дитини може бути різною:
Фізична підтримка – повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не може, їй потрібна допомога, – це буде часткова допомога, бо малювати вона може. Повна підтримка – якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати малювати разом із нею.
Вербальна підтримка – повна чи часткова. Може бути похвала від батьків, інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.
Підказки – жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до карантину.
Візуальний стимул – картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові слова.
Моделювання – демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його треба моделювати візуально – або намалювати, або представити у вигляді схеми.
Маніпуляція символами – розташування об’єктів у визначеному порядку. Можна маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде після.
Основні нормативні документи, які регламентують упровадження інклюзивного навчання
Постанова КМУ від 29.04.2022 №493 “Про внесення змін до Положення про інклюзивно-ресурсний центр“
Індивідуальна навчальна програма